- самоголосний
- і заст. самогласний, самогласен ім. Піснеспів, який не користується іншими піснеспівами як метричним та мелодійним зразком, але й сам не є таким зразком для інших піснеспівів
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.